У мого сина перехідний вік. Розгублена за його агресію, замкнутістю. Кожне моє зауваження і сльози сприймає з великою злістю. Я зовсім втрачаю взаєморозуміння з дитиною. Син повертається додому вночі. Хвилююся, щоб він не наробив дурощів, не почав вживати наркотики і за компанію не зробив чогось незаконного. Як зберегти з дитиною теплі відносини і допомогти йому пережити перехідний вік?

 

Перш за все слід заспокоїтися і не вимагати у дитини змінити поведінку. Дайте дитині відчути, що ви любите його таким, яким він є. Перехідний вік - це перш за все страх підлітка сприйняти самого себе. Розуміючи цей страх, легко знайти з підлітком спільну мову.

 

У час перехідного віку підлітки прагнуть незалежності. І роблять вони це різними способами. «Нехай захворію, але тепло не одягнуся», «Буду голодний, але в школу бутерброд не візьму» - такі ситуації дуже поширені в цьому віці. Довести свою самостійність по-дорослому підліток ще не може, звідси сварки та образи. І батьки, і вчителі зазвичай бачать тільки агресію, байдужість. А найчастіше за за такою поведінкою підлітка ховається невпевненість в собі і страх. Страх бути іншим чутливим, уразливим, залишатися людяним і відкритим для людей. Цей страх підлітки приховують за грубістю, нахабством. А намагаються подолати його алкоголем, тютюном комп'ютерними іграми, музикою.

Допомога: строгість або відверта розмова?
Спробуйте звернути увагу на позитивне в поведінці дитини. І не бійтеся, що хороші слова будуть сприйматися як схвалення поганої поведінки. Протягом дня знайдіть декілька приводів звернутися до підлітка з добрими словами: «Дякую, що прийшов вчасно, як домовлялися», «І як тобі вдається так легко справлятися з комп'ютерними програмами!»

Під час перехідного віку підлітки чують більше негативних висловів, спостерігають негативні реакції від близьких - роздратування, гнів, звинувачення, докори, сварки. Якщо дитина вас кривдить, спокійно скажіть йому про це. Не треба мовчки переносити образу. І так 90 відсотків інформації дитина прочитає на вашому обличчі, побачить по жестах. Дуже важливо правильно висловити зауваження, не образити дитину і знайти розуміння. Треба говорити про ситуацію, але без критики самої дитини!

Покажіть свою любов.
«Ти дуже кмітливий», «як у тебе красиво вийшло, ти талановитий», «я щаслива тебе бачити», «я за тобою сумувала» ... На жаль, підлітки рідко чують такі фрази. Коли діти маленькі, ми пестимо їх, а чи даруємо ми ніжність хлопцю в потертих джинсах і смішній кепці?
Тому не треба вимагати від підлітка "належної" поведінки! У такій ситуації дуже допомагає почуття гумору, яке дозволяє посміятися над якоюсь ситуацією, перевести на жарт неприємні слова, розрядити атмосферу. Дуже позитивно впливає доброзичлива усмішка! Зараз підліток такий, яким він є. Не треба критики і нотацій.

Створіть рівноправне спілкування! Не нав'язуйте свої поради і рекомендації. Почекайте, коли дитина сама звернеться до вас за допомогою. Найважливіше, про що потрібно пам'ятати під час перехідного віку, - не втягуватися в затяжний конфлікт з дитиною. Контакт і довіру легко втратити. Забудьте про своє невдоволення. Батьки роблять велику помилку, пояснюючи всі проблеми змінами в характері підлітка! Дорослі самі ж і провокують дітей на бурхливі прояви протесту, справжнього бунту.

Декілька прикладів, як не критикувати підлітка.
Заміните звичні критичні фрази більш дружніми.
«Ти навіщо знову включив музику на повну гучність? Ти робиш це спеціально, я ж просила тебе »
«Тобі подобається ця музика? Гарна, але мене трохи стомлює гучна музика. Зроби трохи тихіше, гаразд?»
«Ти на кого схожий з цією зачіскою? Не соромно тобі!»
«Мені подобається, коли у тебе така зачіска. Ой, я підлітком також любила експерименти ... »
«Чому ти знову прийшов пізно? Ти примушуєш мене хвилюватися і не спати ночами ».
«Ти удома? Трішки пізно, напевно, добре провів час. Я рада цьому. Наступного разу, коли затримаєшся, подзвони і насолоджуйся відпочинком. Я буду дуже вдячна!"

Пригадаєте себе підлітком.
А як ви дивитеся на те, щоб поділитися з дитиною власними спогадами про свій перехідний вік, тривогами і проблемами, які здавалися катастрофічними? Розкажіть про труднощі і конфлікти з батьками, бабусями, які, здавалося, просто неможливо вирішити. Або прогляньте разом старі шкільні фотографії, листи! Це дає можливість дітям краще і ближче зрозуміти іншу людину, батьків в тому числі. Коли дорослі відкривають свої почуття і проявляють їх без страху, діти відчувають, що до них відносяться як до рівних, з їхньою думкою рахуються. І самі тоді відчувають більше близькості і довіри до старших!